Всі причісуємо, зачісуємо свої і чужі проекти

23 липня 2013

Нескінченна історія, проте...

Зловив себе на думці, що список моїх завдань ніколи не кінчається. Добре це чи погано? Не знаю. Знаю, що я вже далеко не той веб-програмер, яким був пару років тому. Більш того, я вже зовсім не веб-програмер, або не зовсім веб-програмер. Просто тупо програмувати — це неймовірно нудно, набагато цікавіше творити в інтернеті, в тому числі і програмувати, так.

На завтра завдання — причесати yakubets.tk, скласти список ключових слів для електролабораторії, продовжити (а бажано і закінчити) перевывод великого інтернет-магазину ezop.ua потім причесати верстку новоствореного сайту remcom.kiev.ua, потім написати ТЗ для статей, потім подивитися, що ще потрібно причесати, і причесати це!

Спокій нам тільки сниться.

Сьогодні в перший раз в моїй практиці зустріч з потенційним клієнтом закінчилася через 30 хвилин. Я показав своє портфоліо, всі справи, клієнт почав розповідати, чого ж він хоче. І я раптом зрозумів, що він хоче, щоб йому зробили сайт точно так, як він його бачить в своїх думках, і йому плювати на моє бачення, йому плювати, що з нас двох я більше розумію в інтернеті, більше того, моя думка його взагалі категорично не цікавить. Тут я зрозумів, що я не можу працювати з такою постановкою питання. Я реальний веб-майстер, вирішую завдання для клієнтів в інтернеті, а не тупо виконую те, що вони мені говорять.

Це я зрозумів, це зрозумів клієнт. Здорово. Витрачено всього-на-всього 30 хвилин. Ми попрощалися.

Якийсь сумбур думок невеликий вийшов.